Госмонополия на горілку

Мітки: , , , , , , , ,

Госмонополия на горілку

Саме цього дня в 1895 році в Росії в черговий раз введена державна монополія на продаж спиртного. Винна монополія – переважне право держави на продаж міцних спиртних напоїв. У Росії вперше встановлювалася ще в 1470-х рр.

Винна монополія розповсюджувалася на очищення спирту і роздрібну і оптову торгівлю міцними спиртними напоями; виробництво спирту-сирцю дозволялося приватним особам за умови певної регламентації (підвищений акциз і т.д.).

Із збільшенням питущих закладів і зростанням цін на спиртні напої так званий питущий дохід став важливим джерелом доходу: у 1900 – 85 млн. крб. (11% бюджетних доходів), в 1913 р. – 750 млн. крб. (22,1%). 16.9. 1914 р. на час війни казенна торгівля горілкою була припинена.

Виробництво горілки в Росії в масових кількостях почалося з середини XV в. (між 1446 і 1478 рр.), а вже на початку XVI в. є зведення про вивіз горілки з Росії до сусідньої Швеції (1505 р.), де вона вперше стала відома від росіян, а не від німців.

Таким чином, виробництво горілки в Росії було освоєне через приблизно 150 років після відкриття дистиляції у Франції, але раніше виробництва джина, віскі і брантвейна в інших західноєвропейських країнах.

Можна сказати, що до середини XVIII в. була досягнута вершина якості російської горілки, що виготовлялася виключно в умовах поміщицького “домашнього” виробництва, оскільки з 1716 р. винокуріння стало виняткове привілеєм дворян, а крупнопоместноє і титуловане дворянство отримало особливе право на куби для двоїння водок (Указ від 6 червня 1751 р.).

Указом 31 березня 1755 р. повелівалося конфісковувати всі винокурні заводи, які насмілювалися б містити купці під виглядом дворян або навіть на паях з дворянами.
Таким чином, в другій половині XVIII століття російська горілка була тільки “домашнього” виробництва, чим гарантувалася її висока якість, бо по думці законодавця, вона призначалася головним чином для столу привілейованих шарів суспільства і очищалася виключно природними тваринними білками-коагуляціями, незважаючи ні на які витрати.
Це було можливо лише в Росії, за умови абсолютної безкоштовної праці кріпосних і повної власності дворянства на природні багатства. Так, на шість відер горілки першої гонки вважалося як мінімум одне відро молока або піввідра яєчних білків.

Госмонополия на горілку

В цю епоху виникає безліч видів і сортів російської горілки, і саме на цю різноманітність, а не на стандартизацію зверталася тоді головна увага виробників. Кожен поміщик прагнув мати свою власну марку горілки. Водкамі в ту епоху називали виключно “ароматизовані водки”.

  1. Алкозащита
  2. Росія Підсумки виробництва легального алкоголю
  3. Зерно дорожчає – виробництво спирту падає
  4. Виробництво спирту для харчових цілей розумніше залишити в держвласності
  5. Секрет її молодості

Сторінки: 1 2